пОМОГИТЕ!!! - вопрос №120975

ПОЭЗИЯ
на языке оригинала

* * *
Здравствуйте!

Это стихи Павла Тычины, но они на украинском языке:

Закучерявилися хмари. Лягла в глибинь блакить…
О милий друже, — знов недуже —
О милий брате, — розіп’яте —
Недуже серце моє, серце, мов лебідь той ячить.
Закучерявилися хмари…

Женуть вітри, мов буйні тури! Тополі арфи гнуть…
З душі моєї — мов лілеї —
Ростуть прекрасні — ясні, ясні —
З душі моєї смутки, жалі мов квітоньки ростуть.
Женуть вітри, мов буйні тури!

Одбивсь в озерах настрій сонця. Снує про давнє дим…
Я хочу бути — як забути? —
Я хочу знову — чорноброву? —
Я хочу бути вічно-юним, незломно-молодим!
Одбивсь в озерах настрій сонця.

І сміх, і дзвони, й радість тепла. Цвете веселка дум…
Сум серце тисне: — сонце! пісне! —
В душі я ставлю — вас я славлю! —
В душі я ставлю світлий парус, бо в мене в серці сум.
І сміх, і дзвони, й радість тепла.
1917
***

Цвіт в моєму серці.
Ясний цвіт-первоцвіт.
Ти той цвіт, мій друже,
Срібляний первоцвіт.
Ах, ізнов кохана,
Де згучала рана —
Квітне цвіт-первоцвіт!

Слухаю мелодій
Хмар, озер та вітру.
Я бриню, як струни
Степу, хмар та вітру.
Всі ми серцем дзвоним,
Сним вином червоним —
Сонця, хмар та вітру!

Десь краї казкові,
Золоті верхів’я…
Тільки шлях тернистий
Та на ті верхів’я
Ходять-світять зорі,
Плинуть хвилі в морі —
В ритмах на верхів’ях!

Світ в моєму серці
Мрій танок, світанок
Ти той світ, мій друже,
Зоряний світанок.
Я в твої очиці,
Зорі, зорениці —
Славлю як світанок!
1917 — 1918
Ну и Рыльский М:

Вновь, быть может, как когда-то,   Соберутся у стола --   Друг, что был милее брата,   И подруга, что ушла.     Обовьют цветы в тот вечер   Косу русую твою,   И чужую свадьбу встречу   Я, как будто бы свою.   (Перевод Ник.Ушакова)